- відпроваджувати
- —————————————————————————————відпрова́джуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відпроваджувати — ую, уєш, недок., відпрова/дити, джу, диш, док., перех. 1) Прощаючись, супроводжувати кого небудь до якогось місця; проводжати. 2) Насильно відводити кого небудь у певне місце. || рідко. Відводити когось убік від інших з якоюсь метою. 3) розм.… … Український тлумачний словник
повідпроваджувати — ую, уєш, док., перех. Відпровадити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
повідпроваджувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпровадити — див. відпроваджувати … Український тлумачний словник
вести — I 1) (спрямовувати рух кого н., допомагати / примушувати йти куди н.), провадити, проводжати, проводити, провести, приводити, привести (із собою); у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати,… … Словник синонімів української мови
проводити — I = провести (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), провадити, проводжати, провадити, відпроваджувати, відпровадити; виряджати, вирядити (у дорогу, у гості, у похід); відводити, відвести II ▶ … Словник синонімів української мови